ПОНЯТТЯ ПЛАГІАТУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ТАКИМ ЧИСТОМ:

Плагіат – оприлюднення (публікація), повністю або частково, чужого твору від імені особи, яка не є автором цього твору

Самоплагіат– перевидання автором великих частин тексту з власних наукових праць без зазначення факту їх попередньої чи одночасної публікації.

Текстовий плагіат– повне або часткове копіювання фрагментів тексту (змінених чи ні) у статтях, тезах, доповідях, книгах, рукописах, тезах тощо.

Наступні дії чітко характеризують процес плагіату:

1.здача чужої роботи як своєї;

2.копіювання слів чи ідей іншої особи без посилання на її роботу;

3.навмисне пропускання цитати зі списку літератури або/та надання неправильних вихідних даних (таких як «непрацюючі» посилання);

4. зміна порядку слів із збереженням загальної структури речення;
5. копіювання великих частин тексту або ідей, які становлять більшу частину нової статті.

Плагіат класифікується за такими категоріями:

1.точне дослівне копіювання (Copy & Paste) без відповідного бібліографічного посилання на запозичені фрагменти;

2.копіювання зі зміною мови, лексики та технологічної інтерпретації (перемикання слів, заміна літер, цифр тощо);

3.стильовий плагіат;

4.переклад з іншої мови;

5.ідейний плагіат.

ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ НА ПЛАГІАТ:

1. Усі рукописи, що надійшли до редакції, на початковому етапі рецензування перевіряються на унікальність відповідальним редактором за допомогою сервісу перевірки тексту Unicheck.
2. У випадках виявлення менше 85% унікальності авторського тексту рукопис відхиляється.
3. Автори несуть відповідальність за достовірність інформації, викладеної в статтях, достовірність імен, прізвищ і цитат.

х4. У разі виявлення плагіату автори несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (Закон про України «Про авторське право і суміжні права»).